Тема 3. Аксонометричні і прямокутні проекції

Урок 3. Прямокутні проекції деталей. Вигляди

3.1. Прямокутні проекції деталей.

Прямокутним називають проеціювання, в якого всі проеційовані промені паралельні між собою і падають на площину проекцій під прямим кутом (рис. 1).

Прямокутне проеціювання

Креслення деталі повинно максимально чітко передати вигляд предмета. Для цього застосовують тригранний кут (рис. 2)

Деталь, яку проеціюють, розташовують у просторі тригранного кута (рис. 3) і послідовно розглядають з трьох боків: спереду, зверху і зліва. Щоб побудувати креслення деталі, всі три площини проекцій суміщають в одну. Для цього горизонтальну площину повертають вниз, а профільну - праворуч (рис. 2, а) до суміщення з фронтальною площиною проекцій. Таким чином, креслення складається з трьох прямокутних проекцій деталі (рис. 2, б): фронтальної, горизонтальної та профільної. На кресленні всі три проекції розміщують у проекційному зв'язку.

3.2. Вигляди

Зображення в проекційному кресленні залежно від їх змісту поділяють на вигляди, розрізи, перерізи. Кількість зображень на кресленні повинна бути мінімальною, але водночас достатньою для повного розуміння форми та розмірів цього предмета.

Вигляд - це зображення повернених до спостерігача видимих частин поверхні предмета. За характером виконання та змістом вигляди поділяють на основні, додаткові та місцеві. Основними називають вигляди, утворені проеціюванням предмета на шість граней куба. Кожний з них має назву залежно від того, на яку із граней куба спроеційовано предмет. Відповідно існують такі назви виглядів (рис. 4):

вигляд спереду (основний вигляд) - зображення на фронтальній площині проекцій;

вигляд зверху - зображення на горизонтальній площині проекцій;

вигляд зліва - зображення на профільній площині проекцій;

вигляд справа - зображення на профільній площині проекцій;

вигляд знизу - зображення на горизонтальній площині проекцій;

вигляд ззаду - зображення на фронтальній площині проекцій.

Вигляд зверху розміщують під головним виглядом; вигляд зліва - з правого боку головного вигляду;

вигляд справа - з лівого боку головного вигляду;

вигляд знизу - розміщують над головним виглядом.

За такого розміщення назви виглядів не підписують і не показують лінії зв'язку між зображеннями. Коли будь-які вигляди розташовані не в проекційному зв’язку, їх позначають великими літерами українського алфавіту, а напрямки виглядів показують стрілками (рис. 5) з тими ж літерами.

Віддалі між виглядами вибирають, беручи до уваги умови розташування їх на полі креслення, нанесення розмірів, текстових пояснень, таблиць тощо.

Основним для побудови зображення є вигляд спереду (основний вигляд), тобто зображення, утворене на фронтальній площині проекцій.

Основний вигляд повинен давати найповніше уявлення про форму, розміри та службове призначення предмета. Правильний вибір основного вигляду предмета зумовлює мінімальну кількість потрібних зображень.