Аксонометрична проекція - це проекція деталі на осях X, У, 2. Згідно з ГОСТ 2.317.69, визначено п'ять видів аксонометричних проекцій. На схемі зображено їх структуру.
Залежно від положення координатних осей, і отже, і самого предмета відносно площини, утворюються різні аксонометричні проекції. Розглянемо ті з них, які використовують найчастіше.
Утворення аксонометричного зображення косокутним проеціюванням
Проеціювання здійснюють паралельними променями під гострим кутом (меншим за 90°) до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції передній бік предмета зображають в натуральну величину, а лівий і верхній - дещо спотворено. Утворену косокутним проеціюванням аксонометричну проекцію називають фронтальною диметричною проекцією.
Утворення аксонометричного зображення прямокутним проеціюванням
Проеціювання здійснюють паралельними променями, спрямованими перпендикулярно до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції видно три боки предмета, але з деяким спотворенням. Коефіцієнти спотворення за аксонометричними осями однакові й дорівнюють 0,82. Утворену прямокутним проеціюванням аксонометричну проекцію називають ізометричною.
Осі аксонометричних проекцій. Для побудови аксонометричних проекцій розміри зображень відкладають уздовж аксонометричних осей х, у і z. Тому побудову аксонометричної проекції починають з проведення аксонометричних осей.
Осі косокутної фронтальної диметричної проекції розміщують, як показано на рис. 1, а: вісь х - горизонтально, вісь z - вертикально, вісь у - під кутом 45° до горизонтальної лінії. Осі виходять з однієї точки О - початку аксонометричних осей. Кут 45° будують за допомогою рівнобедреного косинця (рис. 1, а).
Для побудови зображення у косокутній фронтальній диметричній проекції вздовж осей х і z(і паралельно до них) відкладають натуральні розміри фігури, а вздовж осі у - її розміри зменшені вдвічі. Звідси й походить назва «диметрія», що по-грецьки означає «подвійні виміри».
Положення осей ізометричної проекції зображено на рис. 1, б: вісь z проводять вертикально, а осі х і у - під кутом 30° до горизонтальної лінії (120° між осями) за допомогою косинця з кутами 30°, 60° і 90° (рис. 60, б).
Для побудови зображення в ізометричній проекції вздовж осей х, у і z (і паралельно до них) відкладають натуральні розміри предмета. Звідси і походить назва «ізометрія», що з грецької перекладається як «рівні виміри».
Контрольні запитання: